Ця пам’ятка архітектури нерозривно пов’язана з творчістю Миколи Гоголя, який неодноразово відвідував Диканьку,а сам храм змалював у своєму творі «Ніч перед Різдвом». Вражає стилістика будівлі, яка відноситься до пізнього бароко. Споруда зведена у формі хреста, що можна побачити з висоти пташиного польоту. Декор та розкішний інтер’єр храму нагадують оформлення церкви у стилі класицизму, купол і чотири напівкупола вражають своєю монументальністю. Цікаво, що під будівлею були входи до системи підземних тунелів, один з яких вів до ходів, призначених для укриття населення під час набігів татар, а другий – до склепу, де було поховане у 1786 р. подружжя Кочубеїв.
Будівлю було зруйновано у 30-х рр. ХХ ст., після чого богослужіння відновилось лише у травні 1993 р. на свято Великодня. Двері церкви відкриті, як для прихожан, так і для гостей, які цікавляться історією українського народу та творчістю містичного письменника Миколи Васильовича Гоголя.
