Володимирський собор

Початковий проект підготував в 1853 році архітектор І. Штром, а остаточний – академік А. Беретті. Собор являє собою традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм в формах російсько-візантійського стилю, увінчаний сімома куполами (спочатку планувалося 13). Настінні розписи собору виконані в 1885-96 рр. під загальним керівництвом проф. А. Прахова. Пензлю В. Васнецова належать «Євхаристія», «Святителі» та «Пророки» на стінах вівтаря, «Христос-Пантократор» в головному куполі, «Бог-Слово», «Бог-Батько» і «Розп'ятий Бог-Син» на склепінні центрального нефа, «Страшний суд» на західній стіні, «Хрещення Володимира» і «Хрещення киян» по обидва боки від входу, «Блаженство раю» і «Гріхопадіння» на хорах (всього до 3000 м2 площі стін). Ікони в одноярусних іконостасах з каррарського мармуру, розміщених в головному нефі і в межах в ім'я Св. Ольги та Свв. Бориса і Гліба на верхньому ярусі, були написані В. Васнєцовим і М. Нестеровим. Талановитий, поетичний художник М. Нестеров став також автором композицій «Різдво Христове», «Богоявлення», «Воскресіння Господнє». Розписи стін нижнього ярусу на євангельські сюжети і шість плафонів «Створення світу» виконали художники В. Котарбінський і П. Сведомський. Частина вигадливих орнаментів написана за ескізами геніального майстра пензля М. Врубеля. В цілому мальовниче оформлення вражає блискучою майстерністю і високою духовністю, створює яскраве, святкове, незабутнє враження. Урочисте освячення собору відбулося в 1896 р.