Мгарський Спасо-Преображенський монастир

Чоловічий монастир на березі Сули в селі Мгар Лубенського району збудували в 1619 році.

Спорудили його за сприяння Київського митрополита Ісаї Копинського та княгині Раїни Вишневецької, що була сестрою Петра Могили. Вважається, що монастир існував тут ще за часів Київської Русі. Головну споруду комплексу — Спасо-Преображенський собор звели в 1692 році за кошти гетьманів Самойловича та Мазепи за проєктом архітектора Йогана-Баптиста Зауера. Останній відомий завдяки проєктуванню Троїцького собору в Чернігові.

Будівля має багаті ліпнини з рослинним орнаментом і є чудовим зразком архітектури козацького бароко. Триярусну дзвіницю в стилі класицизму збудували вже в 1785 році. За легендою це було улюблене місце патріарха Царгородського — Афанасія Лубенського, який віднесений до лику святих. Вважається, що його мощі, які до початку 20 століття розташовувалися в монастирі, мають чудодійну силу.

На території Мгарського монастиря також знаходиться церква Святого Афанасія, будинок ігумена та келії 18 століття, що утворювали скит, при якому діяла Благовіщенська церква.

У 1622 році Ісая Копинський створив тут братство для протидії наверненню населення до католицизму. У 17 столітті мешканцями монастиря були переважно козаки, серед них і син Богдана Хмельницького Юрій.

Мгарський монастир облюбували багато гетьманів і культурних діячів, які часто тут бували та робили пожертви на його розвиток, зокрема, Людвиг Дант, принц Гессен-Гамбурзький, Петро І, О. Пушкін, Т. Шевченко та інші.

У 1919 році радянська влада розстріляла мешканців монастиря, а приміщення почали використовувати для різних потреб. Зокрема, у часи СРСР тут була дитяча колонія, дисциплінарний батальйон, військові склади та дитячий табір. Монастир відродили лише в 1993 році.